"Моя рятівна книга ". Читацький щоденник.

Героїня книжки роздумує про зовсім не дитячі теми: смерть, барикади, гради та біженців. І так страшно усвідомлювати, що це не просто повчальна історія, яка вчить нас співчуття і занурює у проблематику дорослого життя.

Книга про реальних дітей, котрі виростуть без своїх люблячих татусів, які вже ніколи не носитимуть їх на плечах. Лише будуть спостерігати за ними своїми очима-зорями...

“Мій тато став зіркою” – оповідання, яке зворушує до сліз, а разом з тим додає сили духу, віри. Оповідь маленької дівчинки, тата якої вбили на Майдані, вражає не пафосом, вражає світлом дитячої душі, думок, бажань, вражає правдою, з якою так важко змиритися і з якою потрібно якось далі жити. 

Я вірю, що на нашій планеті немає жодної історії, яка була написана просто так. Кожна новела, роман, повість або оповідання несе в собі особливу ідею, що в той чи інший час ставала рятівним містком сподівань для якоїсь людини або цілого народу. Одним із насправді значних для нашої країни твором можна назвати пригодницьку героїчно-романтичну повість Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною».

На мою думку, із цієї історії можна почерпнути багато мудрості. По–перше, відчайдушна спроба втечі Остапа й Соломії демонструє нам усю нескореність та волелюбність українського народу. Як і безліч селян в 30х роках 19 століття, вони не побоялися покинути рідний дім, аби віднайти свободу. Ні небезпеки, ні смертельні загрози, ні труднощі не змогли зупинити невпинний потік сподівань на вільне життя. Закохані чудово знали, якою може бути плата за їхню мрію, проте, не вагаючись, кинулися до волі. Їхня справжня віра й жертовність заради одне одного насправді вражає. Врешті за свободу їм таки довелося сплатити найвищу плату — життя. Соломія, намагаючись визволити Остапа, втонула в Дунаї, а парубок залишився вбитим морально й фізично, бо втратив кохану.

Ця повість чітко дає зрозуміти: через які історичні події довелося пройти українцям, аби здобути волю. Адже тяжко навіть уявити, скільки страждань перетерпіли наші предки через кріпацтво, поневолення духу й тіла, пригнічення людської честі й гідності. Кров’ю та кістками наші прабатьки заплатили за волю сучасників, тому перед обличчям пращурів та самої історії ми не маємо права допустити підкорення нас іншими, пристосування до несправедливості, до тиранії та імпералізму, який сьогодні раз у раз кидає хижі погляди на нашу Батьківщину.

Отже, повість «Дорогою ціною» Михайла Коцюбинського надихнула мене  на безліч цікавих думок: починаючи від захоплення щирим та вірним коханням до відчуття справжнього патріотизму й поваги до волелюбства.

Моя улюблена книга – казка Г. Х. Андерсона «Дюймовочка». Цей твір про маленьку дівчинку. Їй довелося багато чого подолати, щоб в результаті знайти своє щастя.

Дюймовочку вкрала жаба, щоб видати заміж за свого сина. Героїні вдалося обдурити їх і втекти. З латаття їй допоміг полетіти хрущ, який потім залишив її одну в лісі.

Наближалася зима. Замерзнути Дюймовочці не дала миша. Вона взяла її до себе. Скоро дівчинці знову запропонували вийти заміж. На цей раз за сусіда польової миші – сліпого крота. Якби весілля відбулося, Дюймовочці довелося б все своє життя провести під землею. Від шлюбу бідолаху врятувала ластівка. Цю птицю героїня знайшла в житлі крота. Вона врятувала її від смерті і допомогла їй відлетіти. Ластівка стала для Дюймовочки хорошим другом. Вона, дізнавшись про біду, взяла Дюймовочку з собою в теплі краї. Там маленька дівчинка зустріла ельфа і зажила щасливо.

Найбільше в книзі мені подобається те, що вона вчить нас тому, що, незважаючи на всі труднощі, потрібно залишатися доброю, чуйною і вірити в хороше.

Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє