Виповнюється 300 років від дня народження на нашій землі великого сина українського народу, мислителя, філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди. Він і через три сотні літ залишається нашим сучасником, чиї мудрі поради допомагають і ще будуть допомагати нашому народу. Прилучитися до його мудрості, світлого поетичного слова справа честі і для нас.Ми маємо щасливу нагоду пройтися стежками його життя, перечитати сторінки його творів. Двадцять п’ять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній, проповідуючи серед народу свої фідософські та соціальні погляди. У своїх філософських працях він обстоював ідею рівності між людьми, права кожного, незалежно від соціального становища на щастя і волю, вважаючи волю найвищим досягненням людини. Шлях до ідеального суспільства він бачив у вихованні нової людини через самопізнання, доступне їй завдяки розуму і внутрішньому чуттю. Він вмів насолоджуватися кожною миттю життя. У своїх творах саме цього і вчить кожного з нас: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою».
В бібліотеці оформлено книжкову виставку "Світ ловив мене, та не впіймав" підготували і провели літературну годину " Любов єднає, будує, творить, навчає", виготовлено лепбук
" Світ ловив мене, та не впіймав"
Усі учасники та присутні дізнались багато нового про видатного філософа, задумались над сенсом свого життя, над поняттями дружби та любові в житті кожної людини.
Учні глибоко переконалися: велич Григорія Савовича Сковороди полягає в тому, що такі, як він, допомагали народу лишатися нацією з великою культурою та історією. Він дав нам урок рідкісного, незвичайного життя. Урок того, як можна бути вільним серед неволі і святим серед пекла.
Немає коментарів:
Дописати коментар