5 книжок про Голокост, які нещодавно були екранізовані

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Його відзначають щороку, починаючи з 2006-го, після відповідного рішення Генеральної Асамблеї ООН у 2005-му. День вшанування обраний символічно — саме 27 січня, у 1945 році, війська 1-го Українського фронту звільнили концтабір Аушвіц.

    Голокост – це події, пов’язані з великими людськими втратами.

Починаючи з середини ХХ ст. слово «Голокост» стало загальновживаним по відношенню до хвилі терору проти єврейського населення, розпочатого Гітлером, та винищення нацистами під час Другої Світової війни євреїв та інших народів Європи.

Через жахи гетто і нацистських таборів смерті пройшла безкінечна кількість чоловіків, жінок, дітей, і лише деяким з них вдалося вижити. Ті, що лишилися в живих, самим своїм життям несуть нам найважливішу думку: про тріумф людського духу. Вони є живим підтвердженням того, що тиранія, навіть якщо вона виникає, ніколи не святкуватиме перемогу.

З приводу Дня пам'яті жертв Голокосту радимо прочитати  книги про Голокост, які останнім часом здобули нову хвилю уваги завдяки свіжим екранізаціям.

Що ж таке Голокост? Яка історія? 

 

Мартін Еміс: Зона інтересів

У Великобританії деякі критики проголосили роман "найкращою книгою за 25 років від одного з великих англійських письменників". Книга, яка розповідається з точок зору трьох начальників концтабору і рясніє німецької лексикою, була відкинута всіма німецькими видавництвами.

Новий роман класика сучасної літератури Мартіна Еміса "Зона інтересів" - це глибоко оригінальне, почасти провокативне висловлювання, знову - і зовсім по-новому - фіксує увагу читача на темі Голокосту і Другої світової війни. Еміс привносить в розмову про жахи минулого інтонації і відтінки, ніколи раніше не звучали в подібному контексті.

"Зона інтересів" - це одночасно і любовний роман (двоє з трьох героїв-оповідачів - комендант концтабору і службовець в ньому офіцер - люблять одну жінку, а третій - єврей-в'язень - готовий на вбивство або самогубство заради порятунку дружини, що потрапила в лапи нацистів ), і антивоєнна сатира в кращих традиціях "Бравого солдата Швейка" (комендант табору виведений в відверто комічних і гротескних тонах), і класичний приклад літературної поліфонії.

Однак ключова ідея роману виходить далеко за рамки передбачуваних "всюди життя" і "банальність зла": мелодраматизм і оманлива легкість сюжету служать Еміс лише засобом, що дозволяє яскравіше висвітити абсурдність і трагізм ситуації і, на час приспавши пильність читача, в кінцевому рахунку висікти з нього іскру по-справжньому глибокого співпереживання.

У Британії "Зона інтересів" була зустрінута з великою увагою - преса назвала його кращим романом Мартіна Еміса за останні двадцять років і поставила в один ряд з такими значущими і популярними творами про Другу світову війну, як "Благочинні" Джонатана Літтела, "Хлопчик в смугастій піжамі "Джона Бойна і" Весь невидимий нам світло "Ентоні Дорра."

Невдовзі після виходу книги, знаний британський режисер Джонатан Ґлейзер, запалився ідеєю екранізувати твір. Своє прагнення він утілив у реальність після майже 10 років. Адаптація для екрана вийшла вільною: Ґлейзер звузив коло персонажів книги до родини коменданта Аушвіцу. Проте збереглася головна ідея — зображення абсурдності трагедії через паралель між жахами для бранців і гарним, розміреним життям для наглядачів.Картина отримала 5 номінацій на Премію «Оскар» і 3 — на «Золотий глобус». На Каннському кінофестивалі, де пройшла прем’єра, вона отримала Ґран-прі. У день прем’єри, 19-го травня, за збігом обставин, помер автор першоджерела Мартін Еміс.

В українських кінотеатрах фільм вийде вже 22 лютого.

«Розфарбований птах», Єжи Косинський

Скандальний роман-шокер 1965 року, написаний як у формі фіктивних спогадів хлопчика, який мандрує Східною Європою під часДругої світової війни.

Книга стала бестселером, перекладеним на більш ніж 30 мов.

Відправною точкою сюжету стає 1939 рік. Сімейна пара, побоюючись покарання за антинацистську діяльність,Відправною точкою сюжету стає 1939 рік. Сімейна пара, побоюючись покарання за антинацистську діяльність,

відправляє шестирічного сина переховуватись у сільську місцевість. Однак у хаосі війни вони втрачають зв’язок. Хлопчик змушений вирушити в подорож диким і ворожим світом, який керується тільки місцевими правилами, забобонами та віруваннями. Головний герой має не відоме читачеві походження — чи то єврейське, чи то ромське. І саме це стає однією з причин небезпеки, яка оточує хлопчика в його блуканнях.

Відомо, що Косинський позиціонував цей твір як автобіографічний, однак пізніше виявилося, що це неправда.

2019 року в межах основного конкурсу Венеційського міжнародного кінофестивалю відбулася прем’єра екранізації (в українському прокаті виходила з назвою «Пофарбоване пташеня») від чеського режисера Вацлава Марула. До виробництва фільму була залучена й Україна. Проходила в нас і частина зйомок. Долучилися й українські актори, зокрема Остап Дзядек, вдомий за серіалом «І будуть люди».

Фільм потрапив до короткого списку кінопремії «Оскар» 2020 у категорії «Міжнародний повнометражний фільм» як кандидат від Чехії.

«Шахова новела», Стефан Цвейг

Можливо, опублікований у 1943 році твір видатного австрійського письменника розповідає історію не стільки Голокосту, скільки загалом людожерського нацистського режиму та боротьби з ним. Однак ця остання і найвідоміша робота Стефана Цвейга просякнута розпачем автора, який сам, бувши представником єврейської спільноти, мусив тікати від гітлерівців після їхнього приходу до влади. Невдовзі після її написання автор, пригнічений ситуацією в Європі, разом із дружиною покінчив життя самогубством.

Сюжет розгортається на великому океанському пароплаві. На кораблі подорожує знаменитий шахіст, і раптом серед пасажирів з’являється дивак, який міг би стати гідним конкурентом зірки у спонтанній партії. Та поки триває гра, читачі дізнаються історію цього незнайомця. Виявляється, що блискучій грі в шахи він навчився, провівши рік у повній ізоляції від світу. Такі муки йому влаштувало гестапо, і одного разу йому вдалося поцупити в наглядача підручник із шахів, який став його єдиною розрадою на весь час.

У 2021 році з’явилася екранізація книги, яка в Україні вийшла під назвою «Хід короля». Картину зняв Філіп Штьольцль, відомий як режисер кліпів Rammstein, Мадонни, Міка Джаґґера та The Rasmus, а також багатьох оперних постановок.«Зона інтересу», Мартін Еміс

Варто зазначити, що це вже друга екранізація цього твору. Вперше за його мотивами зняв у 1960 році фільм режисер Герд Освальд.

«Як Гітлер украв рожевого кролика», Джудіт Керр

Напівавтобіографічний роман 1971 року з трилогії «Поза часом Гітлера» — це дитячий погляд на втечу від нацистських переслідувань до настання і під час Другої світової війни.

Джудіт Керр народилася у Веймарській республіці, і 1935 року в підлітковому віці разом із сім’єю емігрувала до Великої Британії. Вони рятувалися від наслідків приходу нацистів до влади, адже батько був євреєм і критиком нацистської ідеології.Дев'ятирічна Ганна разом з сім'єю вимушена покинути рідну Німеччину, тому що до влади прийшов Гітлер і її батьку - публіцистові тепер загрожує небезпека. У цій автобіографічній повісті відомої британської дитячої письменниці показані переживання дитини, вирваної із звичної атмосфери і вимушеної пристосовуватися до нових правил життя, нової культури, нової мови. Поштовхом для викладу свого досвіду в роман стала зацікавленість її власного сина. У восьмирічному віці він подивився знаменитий оскароносний фільм «Звуки музики», в якому також ідеться про втечу від нацизму, і сказав: «Тепер ми знаємо, як воно було, коли мама була маленькою дівчинкою». Для того щоб він знав, якою була саме її історія, вона написала «Як Гітлер украв рожевого кролика».

Головна героїня книги, її брат, мама й тато опиняються у Швейцарії в передчутті перемоги Гітлера на виборах. За два роки подорожей колишня берлінська школярка опиниться також у Франції, а згодом і в Британії, познайомиться з незвичною для себе культурою, вивчить нову мову й подорослішає, але все одно пам’ятатиме забутого вдома плюшевого рожевого кролика.

Ця книга вже мала телевізійну адаптацію, а у 2019 році вийшла екранізація від німецької режисерки Кароліне Лінк, добре відомої завдяки оскароносному фільму «Ніде в Африці».

«Татуювальник Аушвіцу», Гізер Морріс

Австралійська сценаристка та письменниця Гізер Морріс протягом трьох років спілкувалася з Лале Соколовим — словацьким євреєм, який пройшов Аушвіц. Виклад його історії був опублікований 2018 року й одразу став бестселером №1 за версією New York Times.

Події переповідаються від імені Лале. Після кількаденної подорожі у вагоні для перевезення худоби він опиняється перед воротами з написом Arbeit macht frei («Праця робить вільним») — входу до одного з найбільших таборів смерті, розташованого поблизу польського міста Освенцим. У таборі він одразу стає свідком жахливих нацистських злочинів. Тут він невдовзі починає працювати татуювальником: його завдання — наносити новим в’язням їхні номери. Одного дня в черзі на татуювання опиняється Ґіта — дівчина, в яку головний герой закохується з першого погляду.

Захопливий сюжет, заснований на реальних подіях, отримав чимало позитивних відгуків. Водночас Меморіальний дослідницький центр Аушвіцу зробив заяви про певні фактологічні помилки в романі. Авторка відповіла , що на 95% спиралася на розповідь свого героя, і тільки решта — її художнє висловлювання. Вона також акцентувала, що це не дослідження Аушвіцу чи Голокосту загалом, а насамперед зворушлива історія кохання на тлі трагічних історичних подій.

Вже у 2024 році вийде однойменний серіал із 6 епізодів. У мережі недавно з’явилися перші кадри з екранізації.