Всеволод Нестайко найславніший український казкар. Вже багато років його книги лідирують серед запитів читачів у бібліотеці. Важко сказати, що робить твори Нестайка геніальними. Мабуть, щось магічне живе на сторінках його творів, і притягує до себе читачів. Своїми веселими, дотепними, мудрими казками й повістями Нестайко радує, веселить і повчає.
Краще познайомитися з творами прозаїка мали змогу учні 4 класу, переглянувши виставку «Сонячний Казкарна всі часи». Тут для були представлені найцікавіші твори прозаїка: «»Найцікавіші пригоди Кольки Колючки та Косі Вуханя», «Пригоди Журавлика», «Олексій Веселик і Жвар-птиця» та ін.
Всеволод Нестайко з дитинства любив читати та вигадувати власні історії зі щасливим кінцем. Дитинство його не було безхмарним. Та все ж -- це найщасливіша пора.
Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. “Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!” “Пожежна команда.” А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок, – згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. “І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство – найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад – у дитинство. Та нема у часу дороги назад”, – зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство – почав писати для дітей веселі і мудрі книги.
Немає коментарів:
Дописати коментар